Народні звичаї і прикмети

16 лютого за східним календарем починається рік Жовтої Земляної Собаки


За китайським календарем рік Жовтої Земляної Собаки вступає у свої права 16 лютого 2018 року і триватиме до 4 лютого 2019 року.
Основний колір 2018 року – жовтий. Це колір гарного настрою, мудрості і неординарності.
Чого ж очікувати нам від року Собаки 2018?
Жовта Земляна Собака вважається символом мудрості та стабільності. Народжені в цей рік люди – за характером консерватори, не схильні до авантюр і надмірного ризику.
А ще Собака – носій чоловічої енергії Янь, а це означає, що жіноча надлишкова емоційність і непередбачуваність має поступитися прагматизму, спокою і серйозності.
Цей рік обіцяє:
1. Гармонію і стабільність
2. Міцне здоров’я.
3. Подорожі.
4. Кар’єру.
5. Цілеспрямованість і трудолюбство.
6. Хороший настрій.
Для кого рік Собаки буде вдалим?
На людей, народжених під знаками Тигра, Коня, Кози, Півня, Собаки, Свині, очікує успіх: у роботі та в коханні. А всі труднощі, які зустрічатимуться на шляху в 2018 році, зможуть легко перебороти.

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. 
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119


Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна.
Як святкувати Масляну: традиції
Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. В давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні – більшість із них вже забулися.
Понеділок, 12 лютого – перший день Масляної – "зустріч". 
Детальніше: https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

19 січня - Водохреща або Йордан

Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.
Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода

Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.
На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».
Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Йорданські традиції

Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...
Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».

Народні прикмети на Водохреща

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»
Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).
  • Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.
  • Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
  • На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.
  • Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.
  • Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
  • Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
  • Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.
  • Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.
  • Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.
  • Йде лапатий сніг - на врожай.
  • Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
  • На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.
  • Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.
  • Джерело: http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha

Чому 25 жовтня потрібно боятись стукоту у двері: народні прикмети



У церкві 25 жовтня почитали пам'ять трьох мучеників: Прова, Андроніка і Тераху, які постраждали за віру у Христа.
Вважалося, що 25 жовтня не можна голосно сміятися, оскільки в цьому випадку людина могла цим накликати на себе нещастя. Також у цей день побоювалися ненароком скривдити когось, оскільки це обіцяло численні негаразди.
Якщо 25 жовтня стукали у двері хати, не можна було питати «Хто там?», щоб нещастя в будинок не впустити.
Окремо в церкві 25 жовтня почитали святого Андрона, який був в уявленні народу мудрим звіздарем. Не дивно, що виникло так багато прикмет, заснованих на спостереженні за зірками в цей день.
Ворожили за зірками і намагалися визначити урожай, а також майбутню погоду.
Так, тьмяні зірки - до тепла, а яскраві - до сильних морозів.
Якщо зірки трохи мерехтять, то, швидше за все, найближчим часом піде сніг. Селяни вірили, що зірки впливають на багато життєвих подій та явищ. Говорили, що за кількістю зірок можна визначити, скільки людей живе на Землі.
Вірили, що коли людина народжується, то на небі запалюється нова зірка. Падаюча зірка, відповідно, говорила про те, що хтось помер. Дуже боялися комет, вважаючи їх передвісниками неврожаїв, епідемій, війн, смертей та інших нещасливих подій.
Якщо людина народилася 25 жовтня, то її талісманом є бурштин, а сам по собі іменинник зможе передбачати майбутнє по зірках
Вітер дме з Півночі - чекай похолодання, а з Півдня - буде тепло
Поривчастий або слабкий вітер постійно змінює напрямок - за прикметами, дуже довго триматиметься похмура погода
Синє сяйво, що виходить від зірок, віщує снігопади
Яскраве зоряне небо - прикмета, що врожай гороху буде багатим


Медовий спас 2017: історія свята та прикмети











Медовий Спас (Маковій) відзначають щорічно 14 серпня. Цього дня віряни приносять у храми мед для освячення. Традиція пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише потім їсти самому.


У церковному календарі цей день семи мучеників Маккавеїв, а в народі свято називають просто – Маковія, або перший спас. 14 серпня святять мак, мед і воду і проводжають літо. Також готують маковійську квітку – букет з м’яти, чебрецю, нагідок, маку і освячують у церкві.
На Маковія також освячують криниці та джерела.
На Маковія починається двотижневий Успенський піст, який встановлений перед святами Преображення Господнього та Успіння Богородиці.

Традиції

В Україні до цього свята пекли пироги і коржі з маком. Традиційні букети на Поділлі називалися маковійками. Їх носили до церкви дівчата, перед цим ситно поснідавши – щоб наступний рік був врожайним.
Освячену макову головку також клали під подушку дітям, які погано засинають або неспокійно сплять.
Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили.
У деяких селах Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашаючи їх квітами й головками маку, а зверху прикріплювали гарбузову маску із запаленою свічкою всередині, що нагадувало людський череп. Протягом всієї ночі молодь співала і танцювала, оберігаючи свій маковіївський хрест.
Висушений маковійчик краще всього поставити на підвіконня. У старовину також вірили, що на Маковія жінкам прощаються всі незамолені гріхи, якщо вони самі себе пробачать і помоляться про прощення.

Ворожіння

Одягнувшись в чистий одяг вранці на Маковія мати відправляла дочку до церкви, де після богослужіння священик освячував обв’язані червоними стрічками букети із зібраних напередодні свята трав. Після освячення, на порозі будинку чекала мати, брала з рук зілля і примовляла: “Хай твоя доля буде така файна, як та квітка, і така рада, як ти нині рада, прийшла із судженим додому”.
Квіти і мак дівчина підвішувала під стелею, часто зверху над образом. Це вважалося як оберіг від злих сил протягом року. Освячені на Маковія мак господині зберігали для Святої вечері на Різдво, він є обов’язковим компонентом свят вечірньої страви – куті.
Крім цього, цей мак використовувала дівчина, яка хотіла причарувати хлопця. Ним дівчина обсівала хлопця тричі, кажучи пошепки: “Щоб ти, мене покинув, коли визбираєш навколо себе цей мак”.

Заборони

  • На Маковея не можна працювати та прибирати в будинку: подібні справи краще завершити напередодні.
  • Крім того, не прийнято голосно говорити та шумно святкувати, оскільки на це погано реагують бджоли.
  • Не можна сваритися, лаятися або бажати комусь зла, інакше негатив повернеться.
  • Оскільки в цей день починається строгий Успенський піст, їсти можна не все.
Також 14 серпня в церквах здійснюється мале освячення води, тому Медовий Спас часто називають Спасом на воді. У цей день віруючі люди востаннє в році купалися в річках і озерах, змиваючи з себе всі гріхи.

Народні прикмети

  • На Маковея літо закінчується, осінь починається.
  • У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода.
  • На Перший спас і жебрак медку спробує.
  • Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
  • На Маковея збирають мак.
  • На Перший спас святи колодязі.
  • На Маковей вдовам допомагай – слабкому допомога, а тобі щастя.
  • Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
  • Медовий спас нові колодязі освячує.
  • У Перший спас будь-який жіночий гріх проститься.
  • Після Першого спасу в воду не заходять.
  • Після Першого спасу коней у річці не купають.
  • Тим, хто побоюється відьом: у цей день потрібно зібрати насіння дикого маку та обсипати ним будинок – жодна відьма в будинок не проникне.

Коментарі