БІОЛОГІЯ
6– 9 класи
Навчальна програма
[1] Програма затверджена Наказом
Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
Програму розроблено на підставі
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова
Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного
стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від
20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової
української школи» (2016 р.).
Програма забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб
теза «навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася
гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не багажем «про
всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної
самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо
навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній
освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність,
потрібність його за межами школи. Кожен навчальний предмет, і біологію зокрема,
розглядаємо як засіб розвитку особистості учня.
Метою
базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої
національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів,
екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і
життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в
умовах глобальних змін і викликів.
Випускник
основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій
української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець,
що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі
відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до
самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому
житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про
світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує
досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Основне
завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні
змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному
доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й
функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також
ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо знань
і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення,
жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних
завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи
спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за
результати дій і вчинків.
Біологія разом з іншими предметами робить свій внесок у формування
ключових компетентностей. Цей внесок розкрито в таблиці «Компетентнісний потенціал навчального
предмета».
Компетентнісний
потенціал навчального предмета
1. Спілкування
державною (і рідною у разі відмінності) мовами
|
Уміння:
усно
й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії;
описувати
(усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних
засобів — термінами, поняттями тощо;
обговорювати
проблеми біологічного змісту.
Ставлення:
усвідомлення
значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень
українських учених;
прагнення
до розвитку української біологічної термінологічної лексики.
Навчальні ресурси:
навчальні,
науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі
біології, усні / письмові презентації їх результатів
|
2.
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:
використовувати
іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту;
описувати
іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному
світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в
усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й
термінологію іноземною мовою;
описувати
біологічні проблеми.
Ставлення:
зацікавленість
інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності
екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за
посередництвом іноземної мови.
Навчальні ресурси:
довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні
сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники та посібники
|
3.
Математична компетентність
|
Уміння:
застосовувати
математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати
математичні моделі природних явищ і процесів.
Ставлення:
усвідомлення
варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.
Навчальні ресурси:
завдання
на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації,
поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій
|
4. Основні
компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння:
пояснювати
явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;
самостійно
чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми
довкілля;
оцінювати
значення біології для сталого розвитку.
Ставлення:
відповідальність
за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій
громаді, в Україні та світі;
готовність
до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.
Навчальні ресурси:
біологічні
задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля,
біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо
|
5.
Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння:
використовувати
сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям,
явищами й процесами живої природи;
створювати
інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування;
шукати,
обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи
її.
Ставлення:
дотримання
авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;
усвідомлення
необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.
Навчальні ресурси:
комп’ютерні
експерименти на основі інформаційних моделей
|
6.
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння:
організовувати
й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в
групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою
цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.
Ставлення:
допитливість
і спостережливість, готовність до інновацій.
Навчальні ресурси:
Біологічна
література, довідкова система програмних засобів
|
7.
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння:
генерувати
ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного
використання природних ресурсів;
прогнозувати
вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
зменшувати
ризики й використовувати можливості для створення цінностей для себе та
інших;
керувати
групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема
природоохоронної чи наукової).
Ставлення:
проактивність,
відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі,
під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.
Навчальні ресурси:
біографії
відомих учених — організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани,
екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними
підприємцями
|
8. Соціальна і
громадянська компетентності
|
Уміння:
працювати
в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати
позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для
добробуту людини і безпеки довкілля.
Ставлення:
відвага
відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і
охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах;
громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і
поглядів;
оцінювання
внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток;
пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.
Навчальні ресурси:
кооперативне
навчання, партнерські технології, проекти
|
9.
Обізнаність і самовираження
у
сфері культури
|
Уміння:
використовувати
природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя
мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху
тощо).
Ставлення:
усвідомлення
причетності до національної та світової культури через вивчення біології й
мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.
Навчальні ресурси:
музичні
твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і
балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори
образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової
діяльності
|
10. Екологічна
грамотність і здорове життя
|
Уміння:
ефективно
співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати
проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.
застосовувати
набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.
Ставлення:
турбота
про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього
середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і
спільноти.
Навчальні ресурси:
екологічні
проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного
бюджету за умови раціонального харчування
|
Наскрізні змістові
лінії
Такі
ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних
предметів і є метапредметними.
У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі
наскрізні змістові лінії: «Екологічна
безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і
безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й
особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й
виховання учнів. Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних
предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими
компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і
світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих
ситуаціях.
Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні
навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи
поглиблення. У рубриці програми
«Зміст навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються в біології й
належать до наскрізних змістових ліній.
Змістова лінія «Екологічна
безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості,
готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку
суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
формування
готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища;
застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення рослин для
існування життя на планеті Земля; оцінку значення рослин, грибів та лишайників
у біосфері;
·
різні форми
діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про рідкісні рослини,
гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю; інформування про них
населення своєї місцевості (створення листівок, брошур, розміщення інформації
на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з охорони довкілля, які
проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
формування
розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини та її
діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в
природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій;
значення Червоної книги України.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування
розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування залежить від
природних умов середовища, яке потрібно оберігати.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування цілісної
наукової картини живої природи; формування уявлення про історичний розвиток та
єдність органічного світу; формування умінь пояснювати зв’язки між організмами
в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері; уміння застосовувати знання під час прогнозування
наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в
сучасних умовах навколишнього середовища; уміння робити висновки про значення
охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері.
Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена
громади й суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування
суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні
цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
виховання ставлення
учня як громадянина до об’єктів живої природи; уміння захищати природу.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
вивчення тваринного
світу України з позиції збереження природних багатств; різноманітність тварин
свого краю; на формування громадянської позиції щодо збереження природи
місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування
розуміння біологічної природи та соціальної сутності людини, якій для
повноцінного розвитку потрібні два середовища: природне й соціальне; розкриття
біологічних основ розвитку індивіда та його особистісних якостей; гордості за
розвиток вітчизняної біологічної науки.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування
громадянської позиції щодо збереження заповідних територій як основного чинника
збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.
Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть
сформувати учня як духовно, емоційно, соціально та фізично повноцінного члена
суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати
безпечне життєве середовище.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
застосовування знань
для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; вміння розрізняти
отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості), негативні наслідки
вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
вивчення
біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження
ними.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування
розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною
цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя,
відповідальності за власне життя і здоров’я.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування вміння
характеризувати переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих
організмів; застосовувати знання для оцінки можливих позитивних і негативних
наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлювати судження щодо
можливостей використання генетично модифікованих організмів.
Змістова лінія «Підприємливість
і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив,
здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі,
забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів
фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення,
страхування, кредитування тощо).
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
формування уміння
підрахувати кількість річних кілець і зробити висновки про їх наявність;
пояснити залежність урожаю від умов середовища тощо.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
формування вмінь
розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти розрахувати чисельність
популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з іншими популяціями.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування вмінь
розв’язувати біологічні задачі на обчислення затрат енергії під час виконання
різних видів діяльності.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування
здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні задачі;
розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої.
Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є: реальні об’єкти і
процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні і
спеціальні вміння, способи діяльності.
Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований
у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати й відкривати для себе,
включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей,
взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які
збагачуються теоретичними знаннями про ці об’єкти та процеси природи.
Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає
змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення
матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями
навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт,
систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної
діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати
вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне та підсумкове оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й
теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської
культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів,
історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності,
цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої
природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо
цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє
об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим
полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність
запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний
і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню
процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні
відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує
формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий
спосіб життя.
В основній школі вивчення біології спрямоване на формування
компетентностей: ключових і предметної: необхідних знань, умінь, цінностей та
здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній діяльності.
Результат
біологічної освіти в основній школі
Випускник /
випускниця основної школи:
·
усвідомлює
цілісність природи та взаємозв’язок її об’єктів і явищ;
·
піклується про своє
здоров’я та здоров’я інших людей;
·
пояснює явища живої
природи, використовуючи наукове мислення;
·
самостійно чи в
групі досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент,
виявляючи допитливість;
·
аналізує й визначає
проблеми довкілля, оцінює значення біології для сталого розвитку, відповідально
діє в природі, ухвалюючи обґрунтовані рішення;
·
добирає біологічну
інформацію з надійних джерел, оцінює її достовірність, критично аналізує та
застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема і в навчанні;
·
дотримується
морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі, уміє
надавати допомогу собі й тим, хто її потребує;
·
виявляє
емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває красу природи та радість її
пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної діяльності.
Детальний перелік діяльнісного, знаннєвого і ціннісного
компонентів предметної компетентності розкрито в рубриці програми «Очікувані
результати навчально-пізнавальної діяльності учнів».
Коментарі
Дописати коментар