Батькам

Поради батькам про виховання підлітка

Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.

Десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.

Будьте не батьками, а друзями

Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.

Поважайте особистий простір підлітка

Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.

Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду

Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.

Дисциплінуйте, а не карайте

Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.

Прищеплюйте почуття відповідальності

У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.

Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком

Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їхні життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.

Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій

Шукайте відповідний час, щоби порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.

Будьте свідомими й обережними

Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.

Будьте милосердними і співчутливими

Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисципліни. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичної шкоди його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.

Будьте гідні наслідування

Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їхньому мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.

Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Урядом удосконалено нормативно-правове регулювання та механізм ведення обліку дітей шкільного віку та учнів з метою забезпечення здобуття ними загальної середньої освіти.  Затверджено відповідний Порядок ведення зазначеного обліку.

Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому варто ознайомитись з чинними нормативними документами, якими керується класний керівник  у своїй роботі: КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ, ЗАКОНАМИ УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ",  "ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ", "ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ"

http://www.adm-pl.gov.ua/page/poslugi-yaki-nadaie-upravlinnya-osviti-i-nauki-poltavskoyi-oblderzhadministraciyi-0

ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів” № 684 — редакція від  13.09.2017

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250270773

Текст документа: Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів” № 684 — редакція від  13.09.2017

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 13 вересня 2017 р. № 684 Київ Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів  Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, що додається. 2. Визнати такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 646 “Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 16, ст. 670); пункт 13 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 437 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 56, ст. 1942). Прем’єр-міністр України                                                   В. ГРОЙСМАН ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 ПОРЯДОК  ведення обліку дітей шкільного віку та учнів 1. Цей Порядок визначає механізм обліку дітей шкільного віку та учнів, що ведеться з метою забезпечення здобуття ними загальної середньої освіти. 2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: діти шкільного віку — особи у віці 6—18 років, які повинні здобувати загальну середню освіту; учні — особи, які здобувають загальну середню освіту у навчальному закладі; навчальний заклад — загальноосвітній, професійно-технічний, вищий навчальний заклад, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти.  Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про захист персональних даних”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”. 3. Обробка та захист персональних даних дітей шкільного віку та учнів під час їх обліку здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”. 4. Облік дітей шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району у місті, селища, села). Районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські  ради, у тому числі об’єднаних територіальних громад, їх виконавчі органи (далі — уповноважені органи) із залученням відповідних територіальних органів Національної поліції та служб у справах дітей організовують ведення обліку дітей шкільного віку. 5. Уповноважені органи: 1) організовують ведення обліку дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, шляхом створення та постійного оновлення реєстру даних про них (на кожний рік народження окремо) (далі — реєстр); 2) визначають структурний підрозділ (посадову особу), відповідальний за створення та постійне оновлення реєстру (далі — структурний підрозділ); 3) закріплюють територію обслуговування за загальноосвітніми навчальними закладами, що належать до сфери їх управління (крім загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору або за направленням в установленому порядку). 6. Структурним підрозділом до реєстру вносяться такі персональні дані дитини шкільного віку: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, місце навчання (навчальний заклад), форма навчання та належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами (далі — дані). Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі: досягнення нею повноліття; здобуття нею повної загальної середньої освіти; наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні). 7. Структурні підрозділи для забезпечення прав дітей шкільного віку на здобуття загальної середньої освіти та з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист персональних даних” мають право: отримувати дані дітей шкільного віку від служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інших адміністративно-територіальних одиниць,  житлово-експлуатаційних організацій та навчальних закладів; використовувати для створення та оновлення реєстру отримані дані, у тому числі з інших реєстрів або баз даних. Залучення працівників навчальних закладів до організації та ведення  обліку дітей шкільного віку забороняється. 8. Структурний підрозділ протягом 10 робочих днів з дня отримання даних здійснює їх обробку, у тому числі звіряє їх з даними реєстру та у разі потреби вносить до нього відповідні зміни і доповнення. Дані також можуть бути внесені до реєстру відповідно до письмової заяви батьків (одного з батьків) дитини шкільного віку чи інших законних представників або її сканованої копії у разі її подання відповідному структурному підрозділу. У разі коли місце навчання (навчальний заклад) дитини шкільного віку не встановлено, структурний підрозділ протягом п’яти робочих днів з дня встановлення відповідного факту надає наявні в реєстрі її дані відповідному територіальному органу Національної поліції та службi у справах дітей для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом права дитини на здобуття загальної середньої освіти. 9. На підставі даних реєстру структурний підрозділ складає і подає статистичний звіт про кількість дітей шкільного віку за формою та у порядку, затвердженому МОН.  На підставі статистичних звітів про кількість дітей шкільного віку  складаються і подаються зведені статистичні звіти за формою та у порядку, затвердженому МОН. 10. Облік учнів ведуть навчальні заклади, які подають щороку не пізніше 15 вересня відповідному структурному підрозділу дані всіх учнів, які до нього зараховані. 11. У разі переведення учня до іншого навчального закладу або його відрахування в установленому порядку навчальний заклад, з якого переводиться або відраховується учень, подає не пізніше 15 числа наступного місяця відповідному структурному підрозділу дані такого учня, у тому числі місце продовження здобуття ним загальної середньої освіти (навчальний заклад). Під час переведення учня до іншого навчального закладу до навчального закладу, з якого він переводиться, подаються: заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів); письмове підтвердження або його сканована копія з іншого навчального закладу про можливість зарахування до нього відповідного учня. Під час вибуття учня на постійне місце проживання за межі України до навчального закладу, з якого він вибуває, подаються: заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів); копія або сканована копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття). 12. Навчальні заклади у разі зарахування учнів, які здобували загальну середню освіту в навчальних закладах інших адміністративно-територіальних одиниць, подають не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування їх дані уповноваженому органу або його структурному підрозділу адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано навчальний заклад, у якому учень здобував загальну середню освіту. 13. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин навчальний заклад невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти. Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року. 14. Контроль за веденням обліку дітей шкільного віку в частині реалізації структурними підрозділами повноважень, визначених цим Порядком, здійснює ДIНЗ. Контроль за веденням обліку учнів навчальними закладами здійснюють відповідні структурні підроздіЛІ.

БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,

а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах

«Лише спільними зусиллями батьків,

 школи і громади, ми зможемо

виховати справжню Людину»

В. О. Сухомлинський

Красуня осінь – справжня чарівниця. Радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою. 

Вітаю все прогресивне школярство,батьків учнів, колег з початком осінніх канікул! 

 Як весело, корисно  та із задоволенням провести час  і залишити в пам`яті незабутні враження?

І якщо школярі старшого віку можуть знайти собі заняття, то малюки на осінніх канікулах відверто нудьгують або ж вбивають час даремно.

Вчіться чогось новенького!

У вас є цілий тиждень канікул! Цього часу достатньо, щоб навчитися робити щось своїми руками. 

Фотосесія

Виберіть один день для фотосесії на тлі осінньої природи. Ввечері обов’язково перегляньте отримані фото. Вони обовязково вийдуть  вийдуть дивовижними!

Якщо погода погана

Виберіть кілька цікавих мультфільмів або фільмів для перегляду всією родиною. Можна переглянути фотоальбоми або відеозаписи. Нехай осінні канікули стануть відмінним приводом згадати своє дитинство. А як щодо настільних ігор? У вас напевно є улюблені ігри, в які ви можете разом зі своїми рідними. Настільні ігри захоплюють всю сім’ю!

Музей або інші пам’ятки

Якщо ви живете у великому місті, вам крупно повезло. На канікулах дуже часто музеї влаштовують програми вихідного дня, де проводять цікаві екскурсії, враховуючи смаки сучасних дітей.

Осінні шкільні канікули короткі, не встигнеш озирнутися – знову пора в школу. Але навіть всього тиждень цікавого і різноманітного відпочинку допоможе дитині повернутися до занять в хорошому настрої, повним енергії і сил.

Куди поїхати з дитиною під час осінніх канікул: Полтава

У Полтаві багато цікавих пам'яток, пов'язаних з історичними подіями, культурними особливостями регіону і навіть літературними персонажами. Гуляючи по центру міста, ви точно не пройдете повз відомий пам'ятник Слави. Він встановлений на місці, де після Полтавської битви в 1709 році відбулася зустріч Петра Першого з місцевими жителями.

Також тобі і дитині будуть цікаві пам'ятники Марусі Чурай біля театру ім. М. Гоголя

 і Миколі Васильовичу Гоголю

.

 Недалеко від пам'ятника письменнику розташована алея гоголівських героїв. Так, навіть не занурюючись в дуже цікаві і колоритні твори Гоголя, твоя дитина познайомиться з Вакулою, Солохою-відьмою, Тарасом Бульбою і Панночкою.

АЛЕЯ ГОГОЛІВСЬКИХ ГЕРОЇВ

Алея гоголівських героїв відкрита у Полтаві 1 квітня 2009 року на честь 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя. Вона складається з восьми скульптур: «Вакула», «Солоха», «Викрадення місяця», «Ніс», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Вій з панночкою» та фігура Миколи Гоголя.

https://poltava.to/dovidka/14/

Не оминіть своєю увагою в «Українських Афінах» Білу Альтанку на Івановій горі

 Успенський кафедральний собор

садибу Івана Котляревського

 Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1908 року за проектом Василя Кричевського і декорований усередині Сергієм Васильківським та Миколою Самокишем.

Памятник українським козакам

Пам‘ятник коменданту полтавської фортеці Келіну виконує бажання

Варто також відвідати Хрестовоздвиженський монастир, кошти на який у XVII столітті виділила козацька старшина, а ще поглянути на Колишній дворянський банк, в якому нині – Служба безпеки України.

Також не пропустіть можливість сфотографуватися біля полтавської галушки, а нагулявши апетит покуштувати традиційну страву в одному з багатьох ресторанів і кафе міста.

І не забудьте зазирнути до музею Державного заповідника «Поле Полтавської битви».

Матеріали статті: http://old.grani-t.com.ua/ukr/news/1469/

Вдалого відпочинку!!!

Стаття

(виступ на засіданні шкільного батьківського комітету)

Авторитет, педагогічний такт і особистий приклад батьків у

сімейному вихованні

 

Мета: Довести, що сім`я для дитини - основна цінність, основа для розвитку і становлення її як особистості; вагомість батьківського авторитету, шляхи його утвердження.

Школа ...  Сім’я ...  Проблеми ...  Як вічно існує день і ніч, людина та її тінь, так і життя неможливе без проблем. Проблема батьків і дітей – одна з вічних проблем. Аби вирішити її, необхідно побачити наших дітей серцем, зрозуміти, в чому наші власні помилки і помилки наших дітей.Загальну для всіх формулу успішного виховання дітей у сім'ї дати не можна. Тому варто повести розмову про основні умови виховання учнів, які можуть бути використані у кожній конкретній сім'ї з урахуванням її особливостей.Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина.

Сім'я і школа — це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед нею відкривається непізнане море знань, шлях у якому прокладає школа.Це не означає, що дитина повинна зовсім відірватися від берега — бо ж навіть моряки дальнього плавання завжди повертаються.Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, яку школа все-таки дати не може, оскільки необхідний безпосередній дотик до світу близь­ких, які оточують дитину, світом дуже рідним, дуже потрібним, світом, до якого дитина з перших років звикає і з яким рахується. А вже потім народжується почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати. Це і є по-справжньому добрий родинний і педагогічний мікроклімат.
 Сім’я- особлива сфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. І якщо дитина не ділиться з батьками, варто задуматися над тим, чи справна їх „машина сімейного виховання”. Сімейне спілкування... Від цих слів віє теплотою і сердечністю., турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що правильно організоване спілкування – запорука доброго настрою, душевного спокою. З іншого боку, встановлено, що ніде люди не ранять один одного так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах.

В.О. Сухомлинський пише: ”Без батьківської мудрості немає виховуючої сили сім’ї. Батьківська мудрість стає духовним надбанням дітей; сімейні стосунки, побудовані на громадському обов’язку, відповідальності, мудрій любові й вимогливій мудрості батька та матері, самі стають величезною виховуючою силою”. Дорослі виховують дітей своїми щоденними справами і вчинками. Діти дуже відчувають оточення, сприймають настрій , "вбирають" те, що знаходиться в їх оточенні  як губка. Все, що чують і бачать діти (і добре, і зле) знаходить відгомін в їхніх серцях. Дитина повністю наслідує їхні приклади поводження, манери вираження настроїв.Батьки розглядаються як абсолютно права сила. Чому? Коли маля прийшло у світ, його батько вже був тут. І мати була. Оскільки вони існують, виходить, змогли якимось образом вижити. Отже, наслідуючи їх, дитина одержує певні гарантії на виживання. У цьому полягають  секрет авторитетності батьків.  

На авторитеті заснована уся сила педагогічного впливу батьків на дітей. Для дітей батьки, як це не дивно, особливо в ранньому віці, всесильні, всезнаючі, а тому надзвичайно авторитетні.
Але авторитет не дається від природи, не створюється штучно, не завойовується страхом, загрозами, а виростає з любові і прихильності до батьків.Важливо у вихованні дітей показувати приклад дітям.Приклад,  - це дія, яка служить зразком для наслідування, а також взагалі видатний зразок чого-небудь.
Про людей судять швидше по справах, ніж по словах. Так і діти звертають увагу не так на слова, як на дії, і вони відразу помічають їх лицемірство. Позитивний вплив прикладу і авторитету батьків посилюється, якщо немає розбіжностей в словах і вчинках батьків, якщо вимоги, що пред'являються до дітей, єдині, постійні і послідовні.
Яка користь веліти дітям не обманювати, якщо ти сам обманюєш? Якщо ти порушуєш дані дітям обіцянки, то як ти можеш ждати, щоб вони виконували свої обіцянки?§    Важливим в створенні авторитету є також шанобливе відношення батьків до навколишніх людей, прояв до них уваги, потреба надавати допомогу.
§    Авторитет батьків багато в чому залежить і від відношення до дітей, від інтересу до їх життя, до їх маленьких справ, радощів і печалей.
§    Діти поважають тих батьків, які завжди готові їх вислухати і зрозуміти, прийти на допомогу, які розумно поєднують вимогливість із заохоченням, справедливо оцінюють їх вчинки, уміють своєчасно врахувати бажання і інтереси, налагодити спілкування, сприяють зміцненню дружніх стосунків.
З розвитком свідомості авторитет закріплюється або поступово знижується і відбивається в поведінці дітей.Тому такий важливий вимогливий контроль батьків за своєю поведінкою, яка повинна служити дітям зразком для наслідування.§    Тільки дружні і погоджені дії дають необхідний педагогічний ефект.Отож, зробимо 1 висновок: Всі ми бажаємо, щоб наші діти були щасливими. Це прекрасне бажання. Цього ми можемо досягти, якщо в своїй сім'ї ми створимо атмосферу любові, віри, духовного настрою і комфорту = гармонія в стосунках.Що ж повинні зробити для цього ми - дорослі? На нас покладається велика відповідальність. Ми повинні бути авторитетом для наших дітей.Авторитет - 1) загальновизнане значення, вплив; 2) особа, яка користується впливом, визнанням.
Для того, щоб бути такою особою для своєї дитини, ми повинні володіти знаннями з галузі психології, педагогіки, етики людських стосунків.Батьки в родині мають виконувати функції педагога:§    освітню (передача життєво значущої інформації),
§    виховну  (засвоєння норм життя в людському суспільстві),
§    розвиваючу (підвищення індивідуального потенціалу)
Ми не повинні дивитися на свою дитину як на особисту власність, ми повинні бачити в ній індивідуальність, особистість з неповторними, тільки їй належними якостями характеру і темпераменту.Запитайте себе: виконання яких норм чекаєте Ви від вашої дитини?
§    Чи відповідаєте Ви цим нормам?
§    За що виступає Ваша сім'я? Який приклад Ви даєте вашій дитині?
§    Чи розуміють вони, що людям, які належать до цієї сім'ї, необхідно відповідати Вашим вимогам, що окремі вчинки і погляди небажані?
Діти бажають бути впевненими у своїй належності до Сім'ї; давайте їм можливість відчувати ваше визнання і одобрення, коли вони відповідають сімейним нормам. Люди схильні чинити те, чого від них чекають.·               Якщо Ви вважаєте дитину поганою, то вона підтвердить, що Ви праві.
·               Даєте Ви шанс дитині ще раз бути доброю, і цим Ви допомагаєте дитині бути доброю.
Ви можете запитати: а для чого дитині в цьому жорстокому світі залишатися доброю? Може треба вчити ЇЇ бути хитрою, практичною, щоб вижити?
Я відповідаю на це запитання. Ф.М. Достоєвський сказав таке: "Краса врятує світ".
Я вважаю, що світ врятує Доброта. Якщо люди в своїх діях і вчинках будуть керуватися тільки розрахунком на накопичення матеріальних благ і взагалі забудуть про свою душу, якій необхідна Доброта, Милосердя, Любов - ці загальнолюдські цінності, ми" просто задихнемося від злоби, агресії і власної жорстокості!Тому, незважаючи на складності в нашому житті, економічні негаразди, виховуйте наскільки можете своїх дітей в атмосфері любові, милосердя, доброти і Ви будете для них найкращим авторитетом, неперевершеним зразком людяності.§    Як продовжувати бути авторитетною особою в очах власної дитини й далі?
Це питання аж ніяк не пусте. Як же його розв’язати?У цьому нам допоможуть рекомендації відомого російського психотерапевта А.Курпатова.

§    Перше правило: «Дитина повинна знати й відчувати, що ви її любите».
Дивно, але батьки найчастіше роблять усе можливе й неможливе, щоб їхня дитина в цьому засумнівався. Наприклад, шантаж любов’ю: «Якщо ти не будеш мене слухатися, я не буду тебе любити!» — грандіозна дурість, що зривається з вуст батьків (як правило, мам), немов гарячі пиріжки.§    Друге правило: «З дитиною потрібно бути чесним».
Особливо характерним це є для дітей молодшого підліткового віку (9–11 років). Вони дуже загострено відчувають ту неправду, у якій живуть дорослі. Вони починають відчувати зніяковіння перед своїми батьками. Тому що останні говорять одне, а роблять зовсім інше.Але приклад для наслідування, однак, є й діти починають теж говорити одне, а робити інше.Проблема полягає в тому, що обманювати дитину найчастіше набагато легше, ніж говорити їй правду. А недоговорювати, як правило, легше за все.Але рано чи пізно дитина дізнається, що ми її обманювали в сотні найрізноманітніших ситуацій, і втратить те головне, що нас з нею пов’язує,— почуття довіри.Діти допитливі, вони перевірятимуть наші слова на власному досвіді, звіряти наші показання з тим, що говорять із цього приводу інші люди.Крім того, якщо ми обманюємо, то й нас можна обманювати. По суті, своєю брехнею ми легалізуємо майбутню брехню дитини.Бути чесним і тримати слово, що дане дитині,— це річ принципова. Інакше ми не можемо розраховувати на повагу з її боку, а якщо немає поваги, то й авторитету в нас не буде.·               Не можна вимагати від неї дотримання тих правил, яких ми самі не дотримуємося.
§    Третє правило: «Потрібно бути переможцем».
Насправді нічого надприродного для цього від нас ніхто не вимагає. Адже для дитини її батьки — це споконвічно найдужчі, розумні, гарні й чудові люди.§    Як це зробити, щоб дитина про нас, про своїх батьків, так думала?
§    Головне — не втратити своєї особистості з плином років: не пасувати перед труднощами, мати активну життєву позицію й демонструвати позитивний настрій, дивлячись у майбутнє.
·               І ще одне важливе зауваження: дитині треба бачити, як батьки оцінюють одне одного.

   Аналіз родинного виховання показує, що добрі родинні взаємини не виключають розбіжності думок, суперечок. Але в дружній родині вони розв'язуються без роздратувань, приниження людської гідності, за будь − яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного , цінуватимуть авторитет батька і матері, дідуся і бабусі.
§    Знайте, що дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Неслухняність, зухвальство, грубість – усе це виникає в дитячій поведінці саме в ті моменти, коли ламається віра в найдорожчих людей – батьків.
§    Досвід стверджує, що школа переважно переконує, спонукає, навчає, а сім'я − це невичерпне джерельце народної педагогіки, практична школа духовності дитини. І якщо в сім'ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків в дусі патріотизму і високої духовності.§    Виховання дитини  починається від її народження.  Якою вона виросте значною мірою залежить від її батьків.
Якщо малюк бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність, доброту, порядність, вірять в те, що він може перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довір'я окрилює його, вселяє впевненість в своїх силах, породжує бажання стати кращим.Але як же навчити дітей бути хорошими, вихованими, не допускаючи довгих нудних настанов, сварок?§    Для цього згадайте, що ви є педагогами, тобто першими вчителями дітей.
§    І в своїй науці, як жити, ви повинні застосовувати педагогічний такт.
Авторитет батьків підтримується їх педагогічним тактом.§    Педагогічний такт- це добре розвинене почуття міри в поводженні з дітьми.
§    Він виражається в умінні знайти найбільш близький шлях до почуттів і свідомості дітей, вибрати ефективні виховні заходи дії на їх особу, враховуючи вікові і індивідуальні особливості, конкретні умови і обставини.
§    Він припускає дотримання рівноваги в любові і суворості, знання дійсних мотивів вчинків дітей, вірне співвідношення вимогливості з повагою до гідності особи дитини.
§    Такт батьків тісно пов'язаний з тактом дітей і з почуттям у відповідь міри в поведінці, заснованій на чуйному і уважному відношенні до людей.
Якщо правильне повчання супроводжується вдалим прикладом, то діти можуть навчитися любити і бути щедрими. Вони можуть також учитися вибачатися, коли це доречно. Один батько розповідав: "Коли я по відношенню до дітей роблю помилку, я їм признаюсь. Я пояснюю їм коротко, чому я зробив цю помилку і що я був не правий. Це полегшує їм признаватися в своїх помилках, знаючи, що я сам недосконалий і зрозумію їх".Такий педагогічний такт батька, без сумніву, укріплює прихильність дитини.§    Тут якраз доречна порада: "Будь швидким на слухання, повільним -  на слова, тихим на гнів".
Таким чином, у формуванні дитини важливу роль відіграє авторитет батьків - як загальновизнане значення, вплив, особистий приклад - як зразок для наслідування і педагогічний такт як відчуття міри, вміння поводити себе належним чином.

Вправа «Я - сонце» (тренінг для батьків)
Відчуйте себе вільніше, глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющте очі й уявіть себе сонцем, від якого відходить безліч промінчиків – промінчиків любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти іншого…

Ваші промінчики падають на землю – і ви бачите, як там виростають чудові квіти, падають на дерево – і розпускаються листочки, дерева зацвітають. 

Від їхнього ніжного дотику співають птахи.Промінчики падають на людину, з якою у вас складні стосунки, - і, о диво! – вона посміхається і вам уже приємно спілкуватися.

Тож несіть своє «Я - сонце» у ваші домівки, родини. Даруйте ці промінчики своїм дітям.

Автор статті Марина Галушко. Фото з мережі Інтернет.