Цикл Хетча-Слека-Карпілова, або С4-фотосинтез.
У
рослин, які проживають у засушливих умовах, процес темнової фази фотосинтезу
протікає дещо іншим шляхом, що отримав назву цикла Хетча-Слека-Карпілова, або С4-фотосинтезу. Цей шлях фотосинтезу властивий
здебільшого злаковим рослинам, таким як сорго, кукурудза тощо.
Однією з
основних відмінностей, властивій цим рослинам, є наявність так званої
“кранц-анатомії”, яка полягає у ряді анатомічних особливостей будови таких
рослин. Основними характеристиками кранц-анатомії є дрібні клітини з нерівними
краями та наявність особливих клітин обкладки провідних пучків. При С4-фотосинтезі
первинним акцептором вуглекислоти є фосфоенолпіруват
(ФЕП), який при взаємодії з СО2 утворює щавелевооцтову кислоту (ЩОК) під дією фермента фосфоенолпіруваткарбоксилази. Цей процес відбувається у
клітинах мезофілу. Далі ЩОК переходить у транспортну форму і транспортується до
клітин обкладки провідних пучків. Там від неї відщеплюється молекула
вуглекислоти, яка вступає у звичайний цикл Кальвіна. Таким чином, як у С3-,
так і у С4-рослин протікає цикл Кальвіна, однак відмінність між ними
полягає у тому, що у С4-рослин наявні додаткові біохімічні реакції
для перенесення СО2 з клітин мезофілу, де він фіксується, до клітин
обкладки провідних пучків. В результаті цього у С4-рослин порівняно
із С3-рослинами процес фотосинтезу розмежований у просторі (фіксація
вуглекислоти протікає в одному місці, а його утилізація – в іншому),
відбувається за участі іншого акцептору вуглекислоти (фосфоенолпірувата) та з
утворенням первинного продукту, що містить 4 атома вуглецю (ЩОК).

Коментарі
Дописати коментар