Біологія 6 клас, ЗНО

Відділ Голонасінні

Загальна характеристика Голонасінних:

  • Поява насінини, яка утворюється з насінного зачатка;
    Розмноження насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори гаметофіт формується тільки за сприятливих умов, а потім для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас поживних речовин.
  • Насінини відкрито лежать на лусках;
    Назва «Голонасінні» виникла тому, що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин.

  • Спрощені гаметофіти;
  • Запліднення не залежить від води;
  • Поява головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи;
    У вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється потужна стрижнева коренева система.
  • Потовщення за рахунок деревини;
    Вчені припускають, що рослини відділу Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші Голонасінні навіть називають «насінними папоротями».

Життєвий цикл Голонасінних

  1. Гаметофіт. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії, вкрите двома оболонками. Жіночий гаметофіт — це ендосперм та архегонії, тобто жіночі органи статевого розмноження. Голонасінним властиве запилення вітром.
  2. Гамети. З гамет, що сформувалися в гаметофіті, утворюється зигота, внаслідок запліднення. Вода для запліднення не потрiбна.
  3. Насінина. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині.
  4. Спорофіт. З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори.
  5. Спори. Голонасіні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватимуться ендосперм з архегоніями – жіночий гаметофіт.
Від моменту запилення до моменту запліднення, тобто злиття гамет, зазвичай проходить не менше, ніж півроку.

Різноманітність Голонасінних

До відділу Голонасінні належать шість класів.

Родина Саговникові

Ці Голонасінні рослини схожі на пальми та тривалий час ботаніки відносили саговники до пальм. Вони мають єдину нерозгалужену жилку, ростуть у тропіках.
Автор: Esculapio

Родина Гінкгові

Родина гінгкові налічує лише один вид – гінкго дволопатеве. Ця рослина є реліктом.
Визначення
Релiкт – це давня рослина, яка була поширена в попереднi геологiчнi епохи, i збереглася до наших днiв.
Зараз гінкго вважається священною рослиною в Японії та Китаї. В перекладі з японської, «гінкго» – це срібний абрикос.
Автор: Kurt Stüber

Клас Хвойні

Загальна характеристика класу Хвойні

  • Найчисельніший клас Голонасінних
  • Наявність хвої – голчастих листків;
  • Наявність шишок, в яких знаходяться насінні зачатки;
  • Потужний верхівковий ріст;
  • Вітрозапильні рослини;
  • Вегетативне розмноження відсутнє, однак людина навчилася укорінювати живі за допомогою особливих речовин;
  • Наявність смоляних ходів;
Визначення
Смолянi ходи – це тканина, ходи якої заповненi ефiрними олiями, бальзамами та смолами.

Різноманітність Хвойних

Рiд Сосна
Характеристика. У рослин формується розлога крона, щороку утворюється нове кільце гілок, тобто нова мутовка гілок. Перше кільце формується на третьому році життя. Порахувати вік сосни можна додавши до кількості кілець гілок два роки.
Представники на територiї України: Сосна звичайна, сосна кримська, сосна гірська

Рiд Ялина
Характеристика. У рослин формується пірамідальна крона. Наявні довгі шишки, які звисають донизу.
Представники на територiї України: Ялина звичайна (смерека)

Рiд Модрина
Характеристика. М’яка хвоя зібрана в пучки. Шишки невеликі та тримаються на гілках кілька років. Модрини – світлолюбні рослини.
Представники на територiї України: Модрина польська, модрина європейська

Рiд Яловець
Характеристика. Невеликі дерева або кущики. В них формуються особливі шишкоягоди – це шишки, які мають м’ясисті луски, а тому схожі на ягоди.
Представники на територiї України: Яловець звичайний, яловець козацький, яловець червоний

Рiд Тис
Характеристика. Кущі або дерева із червоно-сірою корою, у якій відсутні смоляні ходи. Молоді вегетативні органи тису отруйні. Після запліднення в насінини формується принасінник, який спочатку зелений, а згодом набуває жовтого або червоного кольору.
Представники на територiї України:Тис ягідний

Рiд Кедр
Характеристика. Рід налічує усього чотири види. Всі кедри – великі й могутні дерева. Кедр ліванський навіть зображений на прапорі Лівану та зустрічається на півдні України.
Представники на територiї України:Кедр ліванський

Використання Хвойних:

  1. У молодих пагонах, шишках та хвої містяться фітонциди – це біологічні речовини, які вбивають мікроорганізми, тому людина використовує Хвойні для оздоровлення повітря.
  2. Використання у хімічній промисловості для виробництва смоли, спиртів, скипидару, ацетону тощо.
  3. Використання у меблевій промисловості.
90% лісів на Землі мають у своєму складі Хвойні рослини!

Розмноження Хвойних на прикладі сосни звичайної

Сосна – однодомна рослина. На шишках наявні два типи лусок – покривні та насінні луски. Пилкові мішки, тобто спорангії, зібрані у стробіли, з них формуватиметься чоловічий гаметофіт. Насінні зачатки лежать відкрито на лусках жіночих шишок. Жіночий гаметофіт представлений двома архегоніями, всередині яких по яйцеклітині, та ендоспермом. Голонасінним властиве запилення вітром, при якому один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий – гине. З інших клітин жіночого гаметофіту формується первинний ендосперм насінини. Шишки та пилкові мішки утворюються навесні. Після розсіювання пилку, пилкові мішки опадають. Запилені шишки з червонуватих і м’яких перетворюються на зелені та тверді. Їх луски загинаються та шишка відокремлюється від сосни. Запліднення відбувається через 12–15 місяців після запилення. Коли приблизно через два роки насінина дозріває, шишка стає бурою, її луски відкриваються та насіння висипається. В насінин наявні крилоподібні придатки, як на малюнку, що сприяє їх поширенню вітром. Висипання насінин відбувається приблизно на третій рік після запліднення.

Коментарі