Профільний рівень 11 клас: ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ:ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОСИСТЕМ І БІОСФЕРИ. БІОЦЕНОТИЧНІ КРИЗИ. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ.

·  ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОСИСТЕМ І БІОСФЕРИ. 

Екосистемна теорія еволюції — система уявлень і підходів до дослідження еволюції, які акцентують увагу на особливості і закономірності еволюції екосистем різного рівня — біоценозів, біомів і біосфери в цілому, а не таксонів (видів, родин, класів і так далі).

·  БІОЦЕНОТИЧНІ КРИЗИ.

Біоценотичною кризою називається ланцюг подій, в результаті яких порушуються міжвидові зв'язки, біоценоз втрачає цілісність, види, складові угруповання, вимирають.

 В палеонтологічному літописі свідченням біоценотичної кризи є різке прискорення зміни таксонів, різке зникнення звичайних до цього форм, вибухоподібна поява нових форм.





Далі...Причинами біоценотичної кризи можуть бути:

·         Зміна зовнішнього чи внутрішнього середовища біогеоценозу ( швидка зміна параметрів клімату, солоності води, хімічного складу ґрунту тощо, або поява нового елемента в угрупованні в результаті міграції.

·         Внутрішні події в угрупованні ( вимирання одного з елементів спільноти. До внутрішніх подій можна також віднести випадання однієї з ланок сукцесії).

·         Імпактний вплив: разова подія катастрофічного характеру, типу падіння метеорита, виверження вулкана і т. д.

Біоценотічна криза може охоплювати різні рівні екосистем - біоценоз, біом, всю біосферу. Найбільшими біосферними кризами вважаються Киснева катастрофа, Кембрійський вибух, Масове пермське вимирання, Крейдяна біоценотична криза. В. В. Жеріхин вказує на деякі риси передкризової ситуації в умовах сучасного впливу людини на природу.

· СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ. 

Фактори еволюції — це чинники, які призводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів.

Протягом тривалого часу серед учених було поширено дві системи поглядів на фактори еволюції:

·        автогенез (еволюція є наслідком дії лише внутрішніх факторів)

·        ектогенез (еволюція є наслідком дії лише зовнішніх факторів).

Проте, обидві точки зору не враховували багаторівневості ор­ганізації живої матерії. Так, вплив гормонів на клітину організму є зовнішнім впливом для клітинного рівня організації і внутріш­нім — для організменого.

Сучасна наука вважає, що на різних рівнях організації живої матерії діють специфічні фактори еволюції, у результаті спільної дії яких і відбувається адаптація організмів і популяцій до умов середовища:

·                   молекулярний  рівень - важливим фактором є хімічні та фізико-хімічні властивості органічних молекул

·                   клітинний рівень — організація взаємодії між компартментами клітини

·                    організменний — дія екологічних факторів.

Усі екологічні фактори є водночас і факторами еволюції, за умо­ви, якщо вони діють із постійною інтенсивністю або остання пері­одично змінюється. До таких факторів можна віднести клімат, со­лоність водойми, властивості ґрунту, наявність хижаків, наявність і властивості здобичі, конкурентних видів тощо.

·                   популяційний рівень організації - внутрішньовидові та міжвидові фактори еволюції (внутрішньовидові: міграції, хвилі життя, статевий добір, соціальні зв’язки (у низки видів), розподіл територій існування всередині ареалу; міжвидові фактори еволюції є результатом взаємодії між осо­бинами й популяціями різних видів. До цих факторів відносять різні форми симбіозу — мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, а та­кож конкуренцію та трофічні зв’язки)

У різних умовах кожен із цих факторів має різну інтенсивність, яка зумовлена густотою популяцій видів, що взаємодіють. Ці вза­ємини відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівно­ваги в екосистемах. Так, збільшення популяцій жертв призводить до збільшення популяцій хижаків і паразитів. Це, у свою чергу, спричиняє зменшення чисельності популяції жертви, а потім, уна­слідок цього, і хижаків з паразитами.

Дуже важливим міжвидовим фактором еволюції в наш час є ан­тропогенний фактор. Хоча його зазвичай розглядають у негативно­му аспекті, але це справедливо не для всіх видів. Дійсно, види, за­несені до Червоної книги, страждають від антропогенного впливу. А от домашні тварини й культурні рослини, навпаки, від дії цього фактора лише виграли. Виграли від цього й види, які пристосува­лися до існування поряд з людиною — таргани, бур’яни, паразити і збудники хвороб людини, домашніх тварин і культурних рослин, їх ареал суттєво збільшився, а чисельність зросла.