Генотип
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Геноти́п — сукупність генів даного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, що містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму.
ГЕНОТИП (грец. genos — рід + typos — відбиток, зразок, тип) — сукупність усіх генів клітини (організму), локалізованих в ядрі (хромосомах) або у різних реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах, мітохондріях, плазмідах тощо). У вузькому розумінні термін Г. використовують для позначення тих генів, успадкування яких вивчається у даному випадку, напр. Аа.
Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму.
Термін «генотип» нарівні з термінами «ген» і «фенотип» ввів генетик В. Л. Йогансен в 1909 р. у роботі «Елементи точного вчення спадковості».
Зазвичай про генотип говорять в контексті певного гену, у поліплоїдних особин він означає комбінацію алелів даного гена. Більшість генів проявляються у фенотипі організму, але фенотип і генотип різні за такими показниками:
- За джерелом інформації (генотип визначається при вивченні ДНК особини, фенотип реєструється при спостереженні зовнішнього вигляду організму).
- Генотип не завжди відповідає одному і тому ж фенотипу. Деякі гени проявляються у фенотипі тільки за певних умов. З іншого боку, деякі фенотипи, наприклад, забарвлення шерсті тварин, є результатом взаємодії декількох генів за типом комплементарності.
Див. також
Коментарі
Дописати коментар