Принципи класифікації
вивчає особливий розділ систематики — таксономія (від грец. taxis
— порядок, розміщення і nomos — закон). Усі наявні класифікації форм
життя досить різнорідні, жодна з них не є повною, всеосяжною й прийнятою
повсюдно. Чіткі межі світу рослин і світу тварин порушилися після відкриття
мікроорганізмів. Для цього — третього — царства живих істот Ернст Геккель
(1866) запропонував збірну назву — протисти (від грец. protistos
— найперший). Усі вони відзначаються більш простою, ніж у тварин і рослин, будовою
клітини. Вищі протисти (гриби, водорості й найпростіші) — еукаріоти
(від грец. еu — добре і karyon — ядро) — мають морфологічно
відокремлене ядро й мітотично діляться, чим дуже нагадують рослинні й тваринні
клітини. Простіше організовану групу становлять прокаріоти (від грец. pro
— попередній і karyon — ядро) — бактерії й ціанобактерії, чиї клітини не
мають мембрани довкола речовини ядра. Пізніше представників мікросвіту
доповнили неклітинні форми життя — віруси, плазміди, віроїди тощо.
Як відомо, першу наукову систему живої природи створив шведський
природодослідник К. Лінней. Вона була опублікована в 10-му виданні
«Системи природи» (1758). В основу своєї системи К. Лінней поклав два
принципи: бінарної номенклатури та ієрархічності.
Згідно з бінарною номенклатурою кожний вид
називається по-латинському двома словами: іменником і прикметником. Наприклад, Homo
sapiens (Людина розумна), Homo neandertalensis (Людина
неандертальська) тощо. За сучасними правилами, згадуючи вид організмів у тексті
(науковій статті, книзі) уперше, подають по-латинському й прізвище автора, який
його описав. Наприклад, жовтець отруйний позначають так: Ranunculus sceleratus
Linnaeus (Жовтець отруйний Ліннея). Деякі найвидатніші систематики
настільки загальновідомі, що їхні прізвища пишуть скорочено. Наприклад, Trifolium
repens L. (Конюшина повзуча). Якщо вид уже має назву, то змінювати її не
можна.
Принцип ієрархічності, або підпорядкування, означає, що види тварин,
наприклад, об’єднуються в роди, роди — у родини, родини — у ряди, ряди — у
класи, класи — у типи, типи — у царства. При класифікації бактерій, грибів і
рослин замість рангу «ряд» використовують «порядок», а замість «тип» —
«відділ». Часто, щоб підкреслити різноманітність у якій-небудь групі,
використовують дрібніші додаткові систематичні категорії, наприклад підвид,
підрід, підряд, підклас або надродина, надклас. Усього в біологічній системі
сім найпоширеніших рангів.
Систематичні категорії рослин і тварин
Таксон (від грец. taxis —
порядок, розміщення) — це група організмів, які мають спільне
походження, будову, склад, форму, функції. Найменшою систематичною одиницею є
вид.
ü Аналіз схеми сучасної системи живої природи та основні ознаки царств
Система живої природи
(на прикладі великих систематичних одиниць — таксонів)
Порівняльна
характеристика царств живої природи
|
Таксони рослин
|
Особливості
еволюції
|
Таксони тварин
|
|
Царство
|
Макроеволюція:
— відбувається в одиницях, вищих за рід
|
Царство
|
|
Відділ
|
—
завершується утворенням надвидових одиниць
|
Тип
|
|
Клас
|
— відбувається впродовж тривалого історичного часу
|
Клас
|
|
Порядок
|
—
недоступна для спостереження
|
Ряд
|
|
Родина
|
— є докази на користь еволюції
|
Родина
|
|
Рід
|
—
ембріологічні тощо
|
Рід
|
|
Вид
|
Мікроеволюція:
— завершується утворенням виду,
— відбувається всередині виду,
— доступна для спостереження,
— відбувається в короткий проміжок часу.
Вид — це реально існуюча в
природі одиниця, що змінюється в часі
|
Вид
|
Висновок. Роди, родини, ряди, класи, типи являють собою гілки «дерева життя». Походження
різноманітності органічного світу відображають у вигляді розгалуженого дерева,
на якому кожний пучок являє собою групу видів, що виникли від початкової форми.
Інакше кажучи, дотримуються принципи монофілії й дивергенції.
Уся різноманітність видів органічного світу
виникла від початкового предка в результаті дивергенції ознак, завдяки таким
рушійним силам, як природний добір, боротьба за існування. Матеріалом еволюції
є спадкова мінливість.
Коментарі
Дописати коментар