Розробки відкритих уроків

Тема: Властивості модифікаційної мінливості. Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної кривої.

Мета: сформувати знання учнів про модифікаційну мінливість та її закономірності; дати поняття «модифікація», «норма реакції», показати значення модифікаційної мінливості для практичної діяльності людини; виховувати спостережливість, самостійність.

Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами ділової гри.

Методи та прийоми: методика «Асоціативна схема»; інформаційно-рецесивний: мовний: бесіда; репродуктивний: розв’язування тестів; проблемно-пошуковий: проблемні питання; групова робота, евристична бесіда.

Обладнання: комп’ютер, дерево пізнання,  роздаткові картки..

ХІД УРОКУ

1.                  Організаційний момент

2.                  Мотивація навчальної діяльності

Здійснимо мандрівку в місто Мінливість із допомогою дерева Пізнання. Почнемо з точки відліку.

«Ніхто так не знає багато, як ми всі разом» (Народна мудрість»).

«Наш мозок – сплячий велетень»,- сказав Тоні Базам. Я хочу розбудити ваш мозок.

Перед вами «Чорна скринька».

Завдання: відгадайте, що знаходиться в ній.

Підказки, за якими ви можете впізнати цей предмет:

1.                  Цей предмет є сукупністю поживних речовин, обмежених мінеральними сполуками.

2.                  Він є причиною давньої суперечки про те, що було першим.

3.                  До його складу входить білок альбумін.

4.                  За тривалого зберігання цей предмет має здатність протухати.

Так, це яйце. Запліднена яйцеклітина – це нове життя. У цьому яйці міститься спадковість. Кожний організм має свій видовий набір хромосом, які забезпечують передачу спадковості нащадкам.

 Нащадки набувають нових ознак і властивостей, пристосовуючись до зміни умов довкілля. Це – мінливість. Отже, еволюція - це результат дії двох протилежних властивостей в організмі: спадковості і мінливості. Прикладом якого діалектичного закону може служити це співвідношення? (Закону єдності і боротьби протилежностей).

3.                  Етап визначення мети

Ми вивчаємо другу частину генетики – мінливість та її закономірності. (Оголошення теми уроку, мети уроку).

Методика «Асоціативний кущ»

o        Зміна забарвлення кольору шерсті зайців (сезонні зміни)

o        Розмір бульб картоплі з одного куща

o        Інтенсивність забарвлення квіток

o        Виникнення неврозів у дітей

o        Надої у корів

o        Безхвостість ротвелерів

o        Рахіт у дітей

o        Бджолина сім’я

Невідомо:

-                     Під впливом чого набуваються?

-                     Чи завжди нові ознаки передаються спадково?

-                     Яке значення для організму мають набуті ознаки?

Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду

o        У тварин колір хутра (сезонні зміни).

Завдання: дослідити вплив температурного режиму на забарвлення шерсті зайців.

Висновок: поява модифікації пов’язана з тим, що умови середовища впливають на пігмент, який викликає забарвлення шерсті; не передається в спадок, оскільки вони не торкаються генотипу, а стосуються лише фенотипу.

o        Інтенсивність забарвлення квіток китайської примули.

У звичайних умовах (15-20 градусів) квітки мають червоне забарвлення, перенести в вологе приміщення з температурою 30-35 гр., то квіти стануть білими, а вразі повернення знову почервоніють.

Висновок: Це означає, що спадкові властивості збереглися, а зміна забарвлення пелюсток залежить від умов, у яких відбувається реалізація генотипу.

o        Надої у корів. Завдання: дослідити залежність продуктивності 1% жиру корів від умов годівлі й утримання.

У разі покращення харчового раціону, добового догляду надій збільшується до 4 тис. кг. на рік; підвищується відсоток жиру в молоці.

Висновок: Умови живлення і догляду впливають на продуктивність корів.

o        Безхвостість ротвелерів. Ці породи собак народжуються з хвостами (відрізають цуценятам). Так з’явилися безхвості породи.

Висновок: це модифікація, вона не успадковується. У безхвостих батьків народжуються хвостаті цуценята.

o        Рахіт у дітей (викривлення кісток нижніх кінцівок).

-                     Порушення обміну, розвитку. Основна причина: недостатня дія ультрафіолетового опромінення сонця, нестача свіжого повітря, штучне вигодовування немовлят, недоліки догляду за дитиною. Настає гіповітаміноз (не вистачає вітамінів групи В, ретинолу, аскорбінової к-ти).

-                     Висновок: у людей, що перехворіли на рахіт в дитинстві, викривлення кінцівок зберігається протягом всього життя(модифікація), але нащадки можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку будуть отримувати нормальну дозу вітаміну Д.

o        Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, — це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами — недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їхнього живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.

4.                  Вивчення матеріалу:

Наведені приклади - це модифікації.

Модифікації – це зміни ознак фенотипу, спричинені факторами умов існування і не пов’язані зі зміною генотипу.

Отже, модифікації – це зміни ознак  фенотипу, спричинені факторами умов існування і не пов’язані зі зміною генотипу.

Модифікації рослин: від впливу температурного режиму, хімічного складу грунту і т.д.

Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості?

 Модифікаційна мінливість (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю)  — це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов'язані зі змінами генотипу. Отже, модифікаційні зміни (модифікації) — це реакції організмів на зміну інтенсивності дії певних чинників довкілля. Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів.

Розповідь про модифікаційну мінливість:
- ступінь вираження модифікації залежить від інтенсивності та тривалості дії на організм певного чинника;
- модифікації не успадковуються;
- модифікації можуть зникати протягом життя особин, якщо припиняється дія фактора, який її спричиняє;
- модифікаційні зміни, що виникають переважно на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися протягом усього життя;
- модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля.

Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника.

Які статистичні закономірності модифікаційної мінливості? Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Зокрема, будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Такі межі модифікаційної мінливості ознак зумовлені генотипом організму і мають назву норми реакції. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки, а лише межі, в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища.

Серед ознак є такі, різні стани яких майже повністю визначаються генотипом (наприклад, розташування очей, кількість пальців на кінцівках, група крові, характер жилкування листків тощо). Але на ступінь прояву станів інших ознак (ріст і маса організмів, розміри листкової пластинки тощо) значно впливають умови довкілля.

Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (наприклад, взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся).

Лабораторна робота № 2. Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.(робота з роздатковим матеріалом)

Теоретичні відомості:

Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Вона зумовлена генотипом організмів, але залежить від умов навколишнього середовища: чим вони будуть стабільніші, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки.

Якщо простежити розподіл окремих варіант усередині варіаційного ряду, то можна помітити, що найбільша їхня кількість розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення певної ознаки. Такий розподіл пояснюється тим, що мінімальні та максимальні значення розвитку певної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або найменш сприятливому. Але організм, як правило, відчуває на собі різний їхній вплив: одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують. Саме тому ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені. Так, більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них — велетні або карлики.

Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої.

Варіаційна крива — це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.

5.                  Узагальнення матеріалу.

Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки.

Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища.

Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок. Рефлексія.

!Оцінювання роботи учнів.

? Як ви вважаєте, чи виконали завдання, що  було поставлене  на початку уроку.

Домашнє завдання.

·         Вивчити конспект з теми «Властивості модифікаційної мінливості. Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної кривої».

·         Підготувати повідомлення на тему: «Мутаційна мінливість».

Тема уроку Губки-примітивні багатоклітинні організми
(БІОЛОГІЯ. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 6—9 класи затверджена наказом Міністерства освіти № 664 від 06.06.2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки № 585 від 29.05.2015 № 585). Підручник Біологія 6 клас  Остапченко 2014).
Біологія 6 клас. Тема  2  «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».Урок біології з елементами екології.
Тема уроку :«Губки – примітивні багатоклітинні організми».

Мета:
освітня: розглянути представників типу Губки, відзначити примітивні риси будови і життєдіяльності, розкрити роль в природі і житті людини; сформувати поняття «організми - фільтратори, «регенерація»;
розвиваюча: розвивати вміння працювати в групі, творчо розв’язувати поставлені завдання, вміння порівнювати процеси життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних тварин, застосовувати біологічні знання в повсякденному житті;
виховна: виховувати почуття відповідальності, самостійності, дисциплінованості; бережливе ставлення до оточуючих організмів, до живої і неживої природи, до їх єдності та взаємозалежності.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: віртуальна екскурсія.
Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно - рецептивні:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;
б)наочний: спостереження учнями природних обєктів (ТЗН- Прийом «Слайд-шоу»), процесів (ТЗН-Прийом «Комп’ютерна анімація»), таблиць, моделей, демонстрація досліду, відеофільму, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивні. «Навчаючи - вчуся», подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно - пошукові: прийом «Поміркуй» (постановка проблемного запитання), пошукова діяльність учнів (випереджувальні завдання), «Мозковий штурм».
4.Дослідницький: метод проектів,  робота учнів у творчих групах.
5.Інтерактивні: «Незакінчене речення», «Чия ознака?», «Мої очікування», «Відстрочена загадка», «Ажурна пилка».
6.Когнітивні: порівняння.
7.Креативні: метод «Здивуй».
8.Сугестивний: застосування віршованих творів – синквейнів.
9. Візуальний: складання таблиці, схем, виготовлення презентацій.
10.Релаксопедичний: психологічне розвантаження, прийом «Час похвали».
Технології навчання: ігрова, технологія проблемного навчання, технологія розвитку критичного мислення, інформаційно-комунікаційна технологія, інтерактивні технології.
Форми організації навчальної діяльності на уроці: колективна, групова.
Основні терміни й поняття: губка, бодяга, амебоїдні клітини, хоаноцити, джгутикові клітини, організми - фільтратори, регенерація.
Матеріали та обладнання: ТЗН, лабораторний посуд, збільшувальні  лінзи, порошок «Бодяги», картки-завдання для роботи в групах, підручник, кольорові малюнки та фото найпростіших, маркери, стікери, ватмани для приготування схем, картки для міні-опитування.
Підготовчий етап. Учні заздалегідь об’єднуються у групи та отримують завдання підготувати повідомлення з розділів теми «Губки – примітивні багатоклітинні організми», добирають відповідний матеріал, створюють презентацію та обирають «екскурсоводів», створюють синквейни.

Девіз уроку: «НАШ СВІТ- КОРАБЕЛЬ, НА ЯКОМУ РОЗУМ- ВІТРИЛО, А ДУМКИ –КЕРМО, МІРКУЄМО –ШВИДКО, ПРАЦЮЄМО ПЛІДНО РАЗОМ»
Хід уроку
􀀛 Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку
Слово вчителя
Добрий день, друзі! Привітайте гостей, посміхніться один одному, подаруйте мені свої посмішки, посміхніться сьогоднішньому дню, і нехай чудовий настрій збережеться якомога довше.

􀀛 Очікування (разом на вітрилах корабля, закріпленого на дошці, записують очікування від уроку
Слово вчителя
Чого ви очікуєте від уроку? (малюнок корабля, вітрила якого – очікуваннями від заняття, заповнюється маркером)
Для того, щоб ваші очікування справдилися я хочу вам побажати:
  Не просто слухати, а чути.
  Не просто дивитися, а бачити.
  Не просто відповідати, а міркувати.
  Дружно і плідно працювати.
Мої очікування: дружна і плідна співпраця під час уроку.
􀀛 Актуалізація знань
Розповідь вчителя з елементами бесіди
Продовжуємо знайомство з різноманіттям живих організмів. Я сподіваюся, що ви всі любите різні подорожі, екскурсії? Щоб потрапити на екскурсію, вам необхідно отримати квитки – перепустки, що підтвердять ваше знання одноклітинних найпростіших мешканців водойм. Для виконання спеціальних завдань я запрошую вас до нашого «Пошукового центру».
Фронтальна бесіда
- Пригадайте, які організми називають одноклітинними?
- Які процеси життєдіяльності притаманні організмам (в т.ч. одноклітинним)?
Вправа «Анаграма»: (Учні мають установити правильну послідовність букв, після чого дати визначення отриманого слова)

ХРУ   СІТР   ВОТОЗИРК   НЯЗЖНОРОМЕН   НЯХНИДА
ВЯНЛЕЖИН   НЕЛІДИНЯВ   ПЗИРАЛІВДОСТЬ

Відповідь: рух, ріст, розвиток, розмноження, дихання, живлення, виділення, подразливість.
Вправа «Чия ознака?» (Учні порівнюють будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів, складають діаграму)
 - Спробуйте ідентифікувати організми за вказаними ознаками.
Спроба № 1
• непостійна форма тіла
• органи руху-псевдоподії
• здатність до фагоцитозу
Очікувана відповідь учнів: Амеба звичайна
Спроба № 2
• форма тіла постійна
• органи руху-війки
• має 2 ядра
Очікувана відповідь учнів: Інфузорія
Спроба №3
• органела руху -  джгутик
• змішане живлення
• має світлочутливе вічко
Очікувана відповідь учнів:  Евглена зелена
Складання діаграми Венна «Спільні і відмінні риси»
Запитання до учнів:
- А які спільні і відмінні риси амеби, інфузорії і евглени?

- Яку роль відіграють одноклітинні організми в екосистемах?
􀀛 Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь вчителя з елементами бесіди
Молодці діти, ви вправно виконали спеціальні завдання на знання найпростіших одноклітинних організмів. Отримавши перепустки, з «Пошукового центру», ми вирушаємо у віртуальну подорож у пошуках інформації  про мешканців прибережних обмілин та темних морських глибин, назва яких латинською мовою перекладається, як «пористі тварини»,  винятково своєрідних, примітивних багатоклітинних організмів, вигляд і будова яких такі незвичайні, що довгий час вчені не могли вирішити: рослини вони чи тварини, дивних, незвичайних істот – Губок.
Запитання до учнів:
Хто вони – губки? Коли у повсякденному житті ми вживаємо слово «губка»? Дійсно, назва «губка» асоціюється з миттям у лазні. Чи можете собі уявити, що ви миєтесь скелетом якоїсь тварини? Уже сама думка про таке здається безглуздою. Однак, м’який пористий кістяк грецьких туалетних губок з античних часів застосовувався людиною для миття.  Назва «губка» і понині зберіглася за цією туалетною приналежністю, вироблюваною зараз частіше з синтетичних матеріалів.
А чи насправді такі «прості» губки, чому їх називають твариноподібними організмами, дізнаємось від наших учнів-«екскурсоводів», які приготували для нас багато цікавого! До творчої дослідницької лабораторії Вас запрошують: Анна, Катерина і Анастасія. Вітаємо, дівчатка!
􀀛 Повідомлення теми, визначення мети та завдань уроку
Екскурсовод 1. Шановні екскурсанти! Дорогі гості! Вітаємо Вас на борту нашої творчої дослідницької лабораторії, де на вас чекає віртуальна  екскурсія   «Губки-примітивні багатоклітинні організми».
Екскурсовод 2. Дійсно, губки с найпримітивнішими з усіх багатоклітинних тварин, але при всій їх примітивності, вони дуже цікаві і за значенням для науки, і за будовою, і за особливостями процесів життєдіяльності, з якими ми сьогодні ознайомимося.
Екскурсовод 3. Щоб наша подорож була не лише цікавою, а й корисною, кожному з вас пропонуємо вести «Щоденник мандрівника», в якому фіксуватимемо що хочемо дізнатися, що знаємо, роздуми та почуття викликані екскурсією.
Екскурсовод 1. Програму нашої екскурсії ви бачите в «щоденниках мандрівника» і на дошці:
1. Середовище існування губок, їх поширення.
2. Особливості будови  губок.
3. Особливості процесів життєдіяльності й розвитку губок.
4. Роль губок у природі та житті людини.
Екскурсовод 2. Ми поставили перед собою мету.
Екскурсовод 3. Повний вперед!
􀀛 Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу
Розповідь вчителя з елементами бесіди й демонстрацією фотографій, відеороликів

Отож, вирушаємо! Наша перша зупинка – експозиція «Середовище існування губок, їх поширення» яскраво ілюструє деяких представників губок, які вражають розмаїттям кольорів та форм (учитель звертає увагу учнів на сигнальні маячки у вигляді ілюмінаторів корабля з фото різноманітних губок  на стінах класної кімнати). Поспостерігайте, як вони забарвлені? (прогнозовані відповіді учнів: жовті, помаранчеві, червоні, зелені, коричневі, блакитні, бурі...). Різнобарвність губок досягається за рахунок наявності різноманітних пігментів («слайд-шоу» на екрані монітора: морський апельсин, морський каравай, музична губка, пробкова губка, Кошик Венери, келих Нептуна, Кінська губка, свердляча губка, бодяга, туалетна губка). Зверніть увагу на форму губок (звертає увагу на екран). На що схожі губки? (прогнозовані відповіді: скидаються на тендітні гілки, опуклі бочечки, мішки,  розкішні віяла, делікатні кришталеві вази, чаші, барвисті килими). Яке враження ви отримали від даної експозиції? (прогнозовані відповіді: губки мають незвичайну форму тіла і абсолютно не схожі на звичайних нам тварин). Розглянемо екологію Губок.
 Звернімося за інформацією до наших екскурсоводів.
Екологія Губок:
Екскурсовод 1. Губки —це нерухомі тварини, що прикріплені до дна або різних підводних предметів.
Екскурсовод 2. Більшість губок належить до морських тварин, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами.
Екскурсовод 3. Губки мають невеликі розміри (від 1–2 см до 0,5 м), але в південних морях зустрічаються високі (до 2 м) гіганти.
Екскурсовод 2. З 5 000 видів губок лише близько 150 видів живуть у прісних водоймах. В Україні  зустрічається - 30 видів.
Екскурсовод 1. Тривалість життя морських губок різних видів неоднакова: від кількох тижнів до 50 років. Прісноводні губки живуть кілька місяців.
Екскурсовод 3. У класифікації губок велике значення має речовина, з якої утворений скелет. Залежно від цієї ознаки виокремлюють:
• вапняні губки (мають міцний і красивий мінеральний скелет із вапняних голок), забарвлення бліде або зовсім відсутнє, виключно морські, невеликих розмірів мілководні поодинокі  чи колоніальні губки;
• скляні губки (скелет із силікатних голок, близьких за складом до піску і скла схожий на яскравий виріб зі скла), малочислені, переважно морські, здебільшого глибоководні губки;
• силікатно-рогові губки або звичайні губки (скелет із силікатних голок і рогових волокон), становлять  більше 95 % всіх видів, морські та прісноводні колоніальні або поодинокі форми.
Екскурсовод 1. Рогові губки мають  скелет яких утворений лише з рогових волокон. Саме очищеним від тканин м’яким роговим скелетом туалетних губок користуються для миття. У більшості ж губок, як ми з’ясували, кістяк складається з безлічі дрібних кремнієвих або кальцієвих голочок і для миття їх використовувати аж ніяк не можна.
Екскурсовод 2. Типовою губкою, що живе в річках і озерах України, є Бодяга, бурі або зеленкуваті нарости якої ми можемо спостерігати влітку в наших озерах та річках недалеко від берега на камінні і на гілках дерев, що попадали у воду.
Екскурсовод3. Перед вами висушені, розтерті в порошок колонії прісноводних губок – Бодяг. Скелет Бодяги складається з кремнієвих голок і органічної речовини спонгіну. Розгляньте уважно подрібнені голочки під лупою (учні розглядають зразки губки Бодяги).
Прийом «Творча лабораторія» (робота учнів у творчих групах, Додаток)
Слово вчителя
Охарактеризувати будову губок ви зможете попрацювавши в спеціальних дослідницьких групах, переглянувши матеріал експозиції «Особливості будови губок» (зупинка № 2).
Завдання для першої групи - ознайомитися з особливостями будови губок як примітивних багатоклітинних тварин. Ваш персональний гід Анна Завдання для другої групи – змоделювати будову прісноводної  губки. Ваш лідер –Анастасія.
Завдання для третьої групи: визначити типи та функції клітин з яких побудовані шари губки. Вам буде допомагати ваш помічник – Катерина Обговоріть свої ідеї один з одним, скористайтеся матеріалом підручника.
Представлення результатів роботи груп, обмін  ідеями та аргументами з усім класом.
Екскурсовод 1. На нас чекає наступна експозиція: «Особливості процесів життєдіяльності й розвитку губок». Зупинка № 3.
Екскурсовод 2. «Губки відрізняються від решти тварин не тільки будовою тіла, а й процесами життєдіяльності й розвитку»,— говориться в «Британській енциклопедії». Лише в другій половині XVIII століття, коли докладніше було вивчено життєдіяльність губок, не залишилося сумнівів у їхній приналежності до світу тварин.
Слово вчителя
Далі часу ми не марнуємо                                                                                                                   І по підручнику мандруємо,                                                                                                                   Бо він секретів не тримає                                                                                                               І таємниці відкриває!
Запитання до учнів:
— Які процеси життєдіяльності притаманні губкам?
Робота з підручником (§ 20, с. 75)
Учні читають:Губки – фільтратори. Так називають організми, які споживають частинки органічних решток та дрібні організми, завислі у воді.
Проблемне запитання
Слово вчителя
З’ясуємо, навіщо губкам необхідна постійна зміна води? Чому губок називають живими фільтрами?
􀀛 Представлення міні проекту «Живі фільтри».
Еколог 1. Ми представляємо вашій увазі міні-проект «Живі фільтри». Об’єктом нашого міні - дослідження є прісноводна губка Бодяга. Предметом дослідження - особливості губки Бодяги, як біофільтра.
Еколог 2. Ми поставили перед собою завдання - зясувати у чому полягає роль губок як біологічних фільтраторів? Ми дослідили, що поверхня тіла Губки має значну кількість дрібних отворів — пор, це ніби живий фільтр.
Еколог 3. Через пори в зовнішньому шарі клітин  вода з їжею проходить в порожнину губки (демонстрування схеми, додаток), а звідти через спеціальний отвір (устя) — назовні (демонстрування схеми, додаток).
􀀛 Відеодослід .
Еколог 4: Проведемо  дослід - опустимо губку у воду. Відбувається поглинання води губкою. З яким процесом життєдіяльності губок ми можемо його порівняти цей дослід? Виникає запитання - що змушує воду заходити через пори до центральної порожнини?
􀀛 Прийом «Комп’ютерна анімація»)
Еколог 1. Завдяки ритмічній роботі джгутиків хоаноцитів вода нагнітається в пори, захоплюється амебоїдними клітинами, потрапляє в центральну порожнину і через устя виводиться назовні. Разом зі струменем води в тіло губки надходить кисень.
Еколог 2. Губки позбавлені вибірковості й захоплюють як поживні, так і непоживні речовини. Перетравлюється їжа в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі виходять у внутрішню порожнину , а звідти через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.
Еколог 3. Губка за годину перекачує таку кількість води, яка в десять разів перевищує її власну вагу. Цікаво, що навіть сама маленька губка бодяга, довжиною до 7 см, фільтрує за добу ціле відро води (15 л). Щоб досягти приросту маси в 100 г, губка профільтровує близько 4 т води.
Еколог 4. Таким чином бодяга поглинає не лише поживні, але й токсичні речовини, а також приблизно 90 відсотків бактерій, які містяться у воді. Пропускаючи через себе воду, губка виконує певну санітарну роль по її очищенню.
Еколог 1. Виходячи з даного міні-дослідження, ми можемо зробити висновок, що губки є важливими біофільтраторами, які мають практичне значення в процесах самоочищення прісних водойм від бактерій,  гниючих органічних решток і шкідливих речовин;
Еколог 2.  Живлення, виділення та дихання у губок здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло; рух води у тілі створюється роботою джгутиків комірцевих клітин; для дихання губками використовується розчинений у воді кисень, який поглинається всіма клітинами тіла.
Слово вчителя
Підручник допоможе нам з’ясувати унікальну особливість губок у здатності до регенерації та розмноження.
􀀛 Робота з підручником (§ 20, с. 76).
Учні читають: Губкам притаманна висока здатність до регенерації. Це процес відновлення організмом утрачених частин тіла. Відомі випадки, коли розтерта до кашкоподібного стану губка відновлювала свою цілісність.
Слово вчителя
Цікаво знати, що якщо пропустити губку крізь сито, то через деякий час, новоутворені клітини зберуться у групи, а через 6–7 днів сформують мініатюрну губку, яка згодом зможе розвиватися як повноцінний організм.
Робота з підручником
Учні читають: Завдяки здатності до регенерації губки розмножуються нестатевим способом: брунькуванням, поділом, частинами тіла.
Цікаво знати, що особливий варіант нестатевого розмноження – брунькування притаманний прісноводним бодягам. Перед настанням несприятливих умов всередині їхнього тіла формуються мікроскопічні внутрішні бруньки. Це групи клітин, оточених двома шарами органічної речовини. Коли восени колонія бодяги гине, внутрішні бруньки залишаються й переживають зимовий період. Але коли бруньки потрапляють у сприятливі умови, зокрема навесні, то проростають і дають життя новим губкам.
Губки здатні розмножуватися і статевим шляхом.
Поглиблення теми.
Слово вчителя
У разі статевого розмноження статева клітина однієї губки виходить через устя і з потоком води потрапляє в порожнину іншої, де за допомогою амебоцитів доставляється до іншої статевої клітини. Утворення зиготи та формування личинки, окрім деяких винятків, відбувається усередині материнського організму. Личинка (планула), яка зазвичай не більша 1 мм має війки і зазнає ряд складних змін, виходить через устя в навколишнє середовище, прикріпляється до субстрату й перетворюється на дорослу губку.
Запитання до учнів:
— Чому не відбувається масового поширення губок, адже вони можуть розмножуватися кількома способами і мають високий рівень регенерації?
Екологія Губок:
         Головною причиною, що перешкоджає масовому розповсюдженню губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не можуть жити на мулистому дні, оскільки частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура.
􀀛 Інтерактивна фізкультхвилинка «На березі моря» (руханка)
Слово вчителя
Наступна експозиційна зала, яскраво свідчить про надзвичайну роль губок в природі і житті людини.
􀀛 Зупинка № 4. Роль губок у природі та житті людини.

Прийом «Дерево рішень». Бесіда з учнями та складання опорної схеми.
􀀛 Осмислення, узагальнення і систематизація знань і вмінь
Тести «Міні-опитування»  (додаток)
 Прийом «Поміркуйте»
Поява багатоклітинності стала важливим етапом у розвитку організмів на нашій планеті.
- Поміркуйте, що спільного та відмінного між одноклітинними твариноподібними організмами та губками?
Сенкан на тему «Губки»(випереджувальне завдання)
Приклад:
(один іменник) Губки
(два прикметники)найпримітивніші, бокалоподібні
(три дієслова) регенерують, живляться, фільтрують
(речення із чотирьох слів) ведуть прикріплений спосіб життя
(синонім до іменника) Бодяга

􀀛 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
 Підсумкова бесіда з учнями про те, яких результатів вони досягли
Слово вчителя
Підходить до завершення  наш урок, на якому ви збагатилися новими знаннями, і я, маю надію, що він залишив в душі кожного із вас певні враження. Якою була тема уроку?
Технологія «Незакінчене речення»
Звернімося до щоденника мандрівника, яких результатів ми досягли?
• Про що хотіли дізнатися?
• Що знаємо!
• Які думки та почуття викликала екскурсія?
• Що для вас виявилося найскладнішим?
Чи можна стверджувати про виконання нами всіх навчальних завдань й досягнення мети, поставленої на початку уроку? Повернімося до наших очікувань (учитель повертається до корабля з очікуваннями)
Слово вчителя
Дякую, діти, мені теж було дуже цікаво і приємно з вами сьогодні працювати в тісному колі  однодумців, добрих друзів.
Прийом «Час похвали». Оцінювання роботи учнів, коментування балів, які вони отримали.
Слово вчителя
Я прошу вас, юні екскурсанти, визначити результати уроку, оцінити власну діяльність з отримання нових знань. Переведіть бали в оцінку за таблицею.
Учні підраховують у заліковому аркуші за виконані завдання свої бали, виставляють оцінки (Додаток)
Слово вчителя
Я дякую екскурсоводам і дослідникам за активну допомогу у проведенні уроку,  цікаву і змістовну інформацію,  і їхню роботу оцінюю в 12 балів. Успіхів вам і яскравих відкриттів у майбутньому. Можна зробити висновок: навчаючи інших - навчайся сам.
􀀛 Домашнє завдання
а) Програмний матеріал: Повторити § 19. Вивчити § 20. Відповісти на запитання 1-4 (усно).
б) Творче завдання: Намалювати малюнок або написати твір-опис (на вибір): «Що я побачив під час екскурсії?».
Тож пізнавайте, розумійте та бережіть природу.


ДОДАТКИ 

КВИТОК - ПЕРЕПУСТКА НА  НАВЧАЛЬНУ ВІРТУАЛЬНУ ЕКСКУРСІЮ З ТЕМИ :
«ГУБКИ – ПРИМІТИВНІ БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ»

Місце проведення: творча лабораторія
каб. №___ПЗШ _________
Дата проведення: ____________
Час проведення:_______________
Вчитель:_______________
Клас:____________________

«Міні-опитування»

Прізвище, імя_________________________________

1. Середовище існування	Прісні водойми
	Мілководдя солоних водойм
	Прісні та солоні водойми
2. Колір	Від сірого до яскравих відтінків
	Зелений
	Чорний
3. Форма	Кругла
	Пласка
	Келихоподібна
4. Губки – це	Хижаки
	Фільтратори
	Паразити
5. Рух	Ковзають підошвою по субстрату
	Пасивно рухаються з течією води
	Ведуть прикріплений спосіб життя
6. Проміжні клітини відповідають за	Травлення
	Утворення нових клітин
	Захоплення їжі
7. Покривні клітини формують	Зовнішній шар
	Нові клітини
	Амебоїдні клітини
8. Комірцеві клітини слугують для	Руху  води
	Перетравлення їжі
	Утворення нових клітин
9.Амебоїдні клітини	Забезпечують рух води через тіло губки
	Вистеляють порожнину губок
	Слугують для перетравлення їжі
10. Губки розмножуються	Статево
	Нестатево
	Обома способами
11.Застосування у людини	В будівництві
	В медицині
	Для харчування
12.Губки є	Примітивними багатоклітинними тваринами
	Примітивними багатоклітинними рослинами
	Розвинутими одноклітинними тваринами

Результат____________________________     

Додаток 

Група № 1 Завдання для першої групи: Завдання: ознайомитися  з особливостями будови губок як примітивних багатоклітинних тварин, заповнити  пропущені місця у тексті. Губки – найпримітивніші з усіх багатоклітинних тварин. Для них характерний клітинний рівень організації. У тілі губок немає ні тканин, ні органів. У багатьох губок тіло має вид ________або ________, прикріпленого до субстрату (дна, каменів, черепашок) _________.На протилежному - верхньому - кінці тіла губок є отвір _______, який слугує не для _____, а для ________ Поверхня тіла пронизана численними наскрізними ______, утвореними великими клітинами циліндричної форми, які відкриваються ________,  складається з двох шарів клітин: зовнішнього — і внутрішнього, між ними – драглиста речовина _______. У _______ містяться плоскі клітини, які виконують _______. _______ складається з комірцевих клітин ________, які мають _______ .Скелет складається з безлічі вапняних, або  кремнієвих  голок _______, що мають різноманітну форму та розміри. В утворенні скелету бере участь ______— речовина, що ніби цемент скріплює голки між собою. Слова для довідки: мішок, канальці до внутрішньої порожнини, пори, устя, підошва, келих, зовнішній шар, внутрішній шар, спікули, спонгін, захисна функція, хоаноцити, джгутик, виведення води з неперетравленими рештками, поглинання їжі, мезоглея

Група № 2.
Завдання: змоделювати прісноводну губку, позначити складові частини (робота з підручником с. 74-75).

Група № 3
Завдання: за допомогою підручника визначити типи та функції клітин з яких побудовані шари губки ( підр. мал. 81 А, с. 75).

Частини тіла губки	Типи клітин	Функції клітин
Зовнішній шар клітин
Міжклітинна речовина
Внутрішній шар клітин

Частини тіла губки	Типи клітин	Функції клітин
Зовнішній шар клітин ектодерма	покривні клітини	утворюють зовнішній шар губок
Міжклітинна речовина мезоглея	амебоїдні клітини	за допомогою несправжніх ніжок захоплюють частинки їжі, слугують для перетравлення їжі у своїх травних вакуолях та  сприяють транспорту поживних речовин до інших клітин
	голки	слугують своєрідним скелетом губки
Внутрішній шар клітин ентодерма	комірцеві клітини (хоаноцити)	вистеляють внутрішню порожнину губок, забезпечують рух води
	проміжні клітини	здатні перетворюватися на інші види клітин губок та статеві клітини