ОЛІМПІАДА З БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ. РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ЕКОЛОГІЇ.


Ланцюг живлення (трофічний ланцюг)  взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.
Ланцюги живлення  це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного.




Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ланок, кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні біологічні види. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши продуцентами. Найчастіше на цьому місці знаходяться фотосинтетичні і сапротрофні бактеріїрослиниводорості і гриби. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.

Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя потенційна енергія. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90% втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менше продукція її останньої ланки по відношенню до продукції початкової.

Харчова/трофічна мережа

Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов'язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так, траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв'язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — харчову або трофічну мережу.
У деяких найпростіших випадках в трофічній мережі можна згрупувати окремі ланки по рівнях таким чином, що ланки одного рівня виступають для наступного рівня тільки як їжа. Таке угрупування називається трофічними рівнями. В даному випадку можна визначити кількість біомаси на кожному рівні, складаючи так звану екологічну піраміду. Приклад: рослини — попелиці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи.
Правило екологічної піраміди   :кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини свого ті­ла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступ­ної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.

Правило екологічної піраміди:

При переході енергії на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в процесах метаболізму). 

Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т. д.).  


Екологічна піраміда буває трьох типів:

•         піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на кож­ному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;
•         піраміда біомаси — відображує кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
•         піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому.
Усі три типи пірамід — продукції, біомаси і чи­сел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупо­ваннях із певною трофічною структурою, останнє (піра­міда продукції) має універсальний характер.
Знання законів продуктивності екосистем і кількіс­ний облік потоку енергії мають велике практичне значен­ня. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший ви­хід продукції, необхідної людині.


Типи харчових ланцюгів

Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — пасовищні, детритні і «паразитарні».
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини(наприклад, зоопланктон, що живиться фітопланктоном), потім хижаки (консументи) 2-го порядку (наприклад, риби, споживаючі дрібних риб), хижаки 3-го порядку (наприклад, хижі риби, такі як щука, що живитьсся іншими рибами). Особливо довгі харчові ланцюжкі в океані, де багато видів (наприклад, тунці) займають місце консументів 4-го порядку.

У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню сапротрофними організмами і мінералізації. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм живляться, а потім до детритофагів і до їх споживачів — хижаків. У водних екосистемах (особливо в евтрофних водоймищах і на великих глибинах океану) значна частина продукції рослин і тварин також поступає в детритні харчові ланцюги.
Розв’язування типових задач з екології

Задача № 1 .За правилом екологічної піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → птахи.
Маса одного птаха — 1 кг, отже йому необхідно 10 кг рослин.
Кількість птахів — 3, тому помножуємо кількість птахів на масу рослин
і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:
3 ∙ 10 = 30 кг рослинної речовини.
Відповідь: необхідно 30 кг рослин.

 Задача № 2 . Трофічний ланцюг складається з трьох рівнів. Вовк набрав 1 кг маси. Скільки для цього знадобилось рослинної речовини?
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → вовк.
Маса вовка збільшилась на 1 кг, отже йому необхідно було з’їсти на 10 кг більше зайців, а їм, у свою чергу, необхідно з’їсти на 100 кг рослин більше.
Відповідь: знадобилось 100 кг рослинної речовини.

     Задача № 3 . За правилом екологічної піраміди, визначте, скільки рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою 32 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → лисиця.
Згідно з правилом екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж 10 % енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу рослинності.
3200 кг
320 кг
32 кг
рослини
заєць
лисиця
Відповідь: щоб прогодувати лисицю масою 32 кг, необхідно 3200 кг рослинності.

     Задача №4 .Визначте площу (га) поля, що необхідна для прогодування яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → гризуни → яструб.
Спочатку визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
6 кг — 100 %
x кг — 40 %
x  кг (маса сухої речовини яструба).
      6 кг ×40% : 100 %= 2,4 кг ( маса сухої речовини яструба)
Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної піраміди:
240 кг
24 кг
2,4 кг
рослини
гризуни
яструб
Тепер визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію):
1 м— 300 г (0,3 кг)
x — 240 кг
2×240 кг : 0,3 кг =800 м2                 800 м2 = 0,08 га.
Відповідь: щоб прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля.

Задача 5. Біомаса сухого сіна з 1 м2  луки становить 200 г. Використовуючи ланцюг живлення: рослини — корова — людина, розрахуйте скільки гектарів луки необхідно для того, щоб прогодувати людину масою 65 кг (70 % води).
Дано:
m (людини) = 65 кг;
(H2O) = 70 %;
Трава — корова — людина.
Sa) -?.
         Розв’язок.
1. Розрахуємо суху біомасу кінцевого консумента:
100 % - 70 % = 30 %.
65 кг - 100 %;
Х кг - 30%.
65·30/100 = 19, 5 кг
2. Підставляємо дані в ланцюг живлення і знаходимо біомасу всіх його компонентів:
трава — корова — людина
1950 кг - 195 кг - 19,5 кг
3. Знаходимо площу луки: S= 1950 кг/0,2 кг/м2 = 9750 м2
9750/10000 = 0,975 га.
Відповідь. Щоб прогодувати людину масою 65 кг, потрібен 0,975 га луки.

Задача 6. Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон – риба - тюлень (300 кг); планктон-нехижі риби-щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 становить 600 г за рік.Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.

 Розв’язок.
1. Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг - 100%; х кг - 40%: х = 120 кг.
2. На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг – тюлень; 1200 кг – риба; 12000 кг – планктон.
3. Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м2становить 600 г. Отже, 1 м- 0,6 кг; х м- 1200 кг;
 х = 20000 м= 2 га.

Відповідь: необхідно 2 га планктону.

Коментарі